Веретеноподібна тахікардія

Автор Ольга Кияница

2017-11-14

Серед поліморфних шлуночкових тахікардій особливим чином виділяється веретеноподібна тахікардія. Чим небезпечне це захворювання потрібно розглядати в кожному конкретному випадку окремо, оскільки багато залежить від індивідуальних особливостей хворого.

Веретеноподібна тахікардія більш відома як двунаправлена веретеноподібна шлуночкова тахікардія (ДВШТ). Може виникати в результаті спадкової схильності або характеризуватися як набуте захворювання.

Веретеноподібна тахікардія вважається рідкісним захворюванням, яке в основному визначається у жінок у віці близько 20 років.

Діагностика патології - стандартна, при цьому є деякі особливості купірування веретеноподібної тахікардії. Чим небезпечний цей стан відразу складно відповісти, оскільки в першу чергу хворий повинен бути ретельно обстежений.

Відео: Шлуночкова тахікардія. Симптоми, ознаки і Методи лікування

Опис веретеноподібної тахікардії

Механізми утворення ДВШТ різні і залежать від наявності або відсутності подовження інтервалу QT. Більш ретельно обстежені хворі з синдромом подовження інтервалу QT (СПІ QT) мали визначене порушення реполяризації. Виникнення подібного розладу пов'язане з функціональним порушенням мембран серцевих клітин (кардіоміоцитів). У свою чергу ця патологія викликана фенотипічною виразністю генів, які кодують подібні кардіоміоцити.

Існують різні фактори, що сприяють розвитку вище представлених порушень. Це може бути генетично обумовлена дисфункція іонних каналів, збільшена тригерна активність, неоднорідність прояву функцій реполяризації та провідності, які можуть бути тимчасовими та регіональними.

Симптоми веретеноподібної тахікардії

Розрізняють два варіанти перебігу ДВШТ: гострий та хронічний. Для гострого перебігу характерна поява запаморочення, непритомних станів, зупинки серця. Хронічна веретеноподібна тахікардія може протікати безсимптомно або виражатися в незначній мірі загальними для тахікардії ознаками: серцебиттям, прискореним пульсом, пульсацією сонних артерій.

Причини появи веретеноподібної тахікардії

У розвитку ДВШТ відзначено вплив вегетативної нервової системи та рівня статевих гормонів у крові. Наприклад, у жінок частіше, ніж у чоловіків, зустрічається синдром подовженого інтервалу QT, як вроджений, так і набутий. Також у хворих жіночої статі частота серцевих скорочень в спокійному стані і тривалість інтервалу QT більша, ніж у хворих чоловічої статі.

На тлі цього захворювання нерідко розвивається синдром раптової смерті, і у жінок подібне відбувається частіше. Але відзначено, що прогностичне значення у чоловіків більш складне, ніж у жінок. Чому саме так відбувається на сьогодні до кінця не з'ясовано.

Відзначений зв'язок між веретеноподібною тахікардією та множинними дисплазіями сполучної тканини серця. Подібне пояснюється генетичними порушеннями, які одночасно відбуваються в різних генах, що відповідають за різні дані, які стосуються сполучної тканини, а також мембранні токи іонів.

Достовірні причини появи веретеноподібної тахікардії з нормальним інтервалом QT:

  • професійне заняття спортом (спортивне серце);
  • пролапс мітрального клапана;
  • прийняття антиаритмічних ліків першого класу.

Варто відзначити, що розвиток вродженої форми СПІ QT часто провокує фізичні навантаження та емоційні переживання. Гостра веретеноподібна тахікардія може бути пов'язана з черепно-мозковою травмою, прийняттям деяких ліків, міокардитом. Хронічний перебіг захворювання нерідко спостерігається при кардіоміопатії, постінфарктному кардіосклерозі.

Види веретеноподібної тахікардії

Розрізняють декілька варіацій ДВШТ, які пов'язані з інтервалом QT та спадковістю.

За механізмом розвитку веретеноподібні тахікардії поділяються на:

  • ДВШТ на тлі синдрому подовженого інтервалу QT, зафіксованого ЕКГ;
  • ДВШТ з нормальним інтервалом QT.

За генетичної схильності розрізняють наступні СПІ QT, що впливають на розвиток веретеноподібної тахікардії:

  • вроджені;
  • набуті.

На сьогодні найбільш вивченим є вроджений СПІ QT, який згідно молекулярно-генетичним висновкам розділяється на 7 типів. Найчастіше зустрічається придбаний СПІ QT, ніж вроджений, тому клінічне значення цієї патології важливіше.

Veretenoob-tah1

Основні відмінності ДВШТ без подовження інтервалу QT від тахікардії з подовженням інтервалу QT:

  • відзначається більш висока чутливість до антиаритмічної терапії препаратами першого класу;
  • при виникненні веретеноподібної терапії на тлі лікування антиаритмічними препаратами першого класу ефективним виявляється кордарон;
  • за своїм розвитком більш доброякісним є саме цей тип веретеноподібної тахікардії.

Діагностика веретеноподібної тахікардії

Діагностика захворювання досить складна, тому потрібне різнопланове дослідження. В першу чергу призначається електрокардіограма, на якій видно наступні ознаки:

  • нерегулярний синусовий ритм;
  • шлуночкові екстрасистоли (нечасті, ранні);
  • відхилення електричної осі серця;
  • збільшення ЧСС до 160-240 уд / хв.

Veretenoob-tah2

Додатково проводиться аналіз інтервалу QT, за допомогою якого визначається його збільшення або нормальний стан. Також обов'язково виконується УЗД серця, рентгенографія органів грудної клітини, холтерівський моніторинг, загальні лабораторні аналізи.

Лікування та профілактика веретеноподібної тахікардії

Методика усунення нападу набутої веретеноподібної тахікардії наступна:

  • вводять болюсно магнезію сульфат;
  • при відсутності результату вводять повторно через 10-15 хв від первинного введення;
  • неефективність магнезії є показанням для використання електроімпульсної терапії.

Антиаритмічні препарати ІA та ІІІ класів вводити не слід, оскільки вони подовжують інтервал QT.

Вроджена веретеноподібна тахікардія небезпечна тим, що при її виникненні летальність становить до 70%. Купірування нападу цього виду порушення ритму ґрунтується на введенні пропранололу. Після нормалізації серцебиття проводиться профілактика ДВШТ, для чого хворий повинен уникати фізичного перенапруження, приймати бета-блокатори без пропусків доз, не вживати препарати, які подовжують інтервал QT

Профілактика набутої веретеноподібної тахікардії полягає в попередженні повторних нападів. Для цього вводять магнезію один-два дні, після чого слід усунути причину розвитку порушення ритму. При неможливості виконання такого завдання імплантується кардіовертер-дефібрилятора.


4.50 avg. rating (88% score) - 2 votes - оцінок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.