Лікування тахікардії
Лікування веретеноподібної тахікардії
Патологія розділяється на дві форми і до кожної є свій підхід в лікуванні. Зокрема, набуте захворювання купірується за допомогою болюсного введення магнезії сульфату, яке може використовуватися повторно, якщо за першим разом не було досягнуто належного ефекту. При подальшому продовженні нападу застосовується електроімпульсна терапія. Вроджена веретеноподібна тахікардія є більш небезпечною формою, оскільки при її виникненні дуже високий ризик летального результату. Щоб усунути симптоматику нападу часто застосовують пропранолол. Надалі хворому приписують бета-адреноблокатори, лікарем підбираються дози з урахуванням його індивідуальних особливостей. Якщо на тлі подібного лікування напади все одно виникають, тоді проводять імплантацію дефібрилятора серця.
Детальніше про Лікування веретеноподібної тахікардіїЛікування прогресуючої тахікардії
Складно протікаюче захворювання, яке вкрай важливо вчасно лікувати, для чого повинна бути викликана швидка допомога. Якщо хворий раніше переносив напади, тоді він може прийняти ті препарати, які були приписані лікарем. Додатковий вплив може надати медична бригада, якою використовуються, як правило, бета-адреноблокатори та антагоністи кальцію. Прогресуюча тахікардія небезпечна тим, що може перейти в фібриляцію шлуночків. Вчасно зупинити наростання частоти серцевих скорочень дозволяє дефібриляція. Цей метод використовується тільки швидкою допомогою. У домашніх умовах людині з представленим порушенням ритму можна допомогти тільки створенням спокійної обстановки, відкритим доступом свіжого повітря, проведенням вагусних проб.
Детальніше про Лікування прогресуючої тахікардіїЛікування рецидивуючої тахікарді
Розвиток патології нерідко вимагає медикаментозного купірування, для чого спочатку застосовується лідокаїн. З його допомогою у більшості хворих сповільнюється серцевий ритм. Якщо ж результату від його використання немає, тоді задіюється кордарон. Після введення цього препарату в більшості випадків діяльність серця нормалізовується. Рецидивуюча тахікардія не може зніматися за допомогою кардіоверсії, оскільки від її проведення не настає поліпшення. Можуть використовуватися бета-адреноблокатори, які приймаються курсом згідно підібраних лікарем доз. У крайніх випадках проводиться радіочастотна абляція, на початку якої хворий обов'язково проходить комплексне обстеження.
Детальніше про Лікування рецидивуючої тахікардіЛікування синоатріальної тахікардії
Хвороба характеризується непростим перебігом, тому важливо зняти напад на початку його розвитку. Для цього в першу чергу застосовують вагусні проби, які допомагають за рахунок рефлекторного впливу уповільнити частоту серцевих скорочень. Якщо їх проведення виявилося безрезультатним, тоді використовується аденозин. Синоатріальна тахікардія в рідкісних випадках лікується за допомогою проведення радіочастотної абляції. При цьому патологічному стані визначається, як правило, кілька додаткових шляхів проведення імпульсу, які далеко не завжди вдається зруйнувати за допомогою лазера. У крайніх випадках підбираються бета-адреноблокатори, які приймаються тривалий час.
Детальніше про Лікування синоатріальної тахікардіїЛікування пейсмекерної тахікардії
У лікуванні патології важливу роль відіграє корекція рефрактерного періоду передсердь, для чого використовуються відповідні методи. Далі визначається тривалість вентрикулоатріального проведення, що вкрай важливо в разі установки пристрою без функції дефібриляції. Своєчасна терапія патологічного стану дозволяє попередити розвиток гемодинамічних порушень. Хворі пейсмекерною тахікардією повинні вчасно звертатися за медичною допомогою. При цьому важливо в період лікування дотримуватися правил користування пристроєм, до яких відноситься неможливість застосування променевої терапії, черезшкірної електричної стимуляції серця, діатермотерапіі, електрофорезу. Також побутові умови повинні бути відповідні, щоб хворий з електрокардіостимулятором міг при необхідності спокійно перебувати на домашньому лікуванні.
Детальніше про Лікування пейсмекерної тахікардіїЛікування лівошлуночкової тахікардії
У деяких випадках хворим проводить антиаритмічне лікування, для чого призначається один з наступних препаратів: аміодарон, анаприлін, ізоптин. Але найчастіше такий вплив не дає належного результату, тому доводиться вдаватися до інших методів терапії. Зокрема, напад прискореного серцебиття усувається стимулюючою дією на правий шлуночок. За рахунок почастішання або програмування серцевої діяльності ритм приходить в норму. Лівошлуночкова тахікардія сьогодні з 90% успіхом лікується за допомогою проведення радіочастотної абляції. За допомогою електродів через ретроградний доступ виконується припікання патологічного вогнища, в результаті чого у більшості пацієнтів після операції відсутні напади прискореного серцебиття. Якщо ж подібне все-таки спостерігаються, тоді РЧА робиться повторно і, як правило, без подальших рецидивів.
Детальніше про Лікування лівошлуночкової тахікардіїЛікування вузлової тахікардії
Напад серцебиття повинен бути негайно усунутий, особливо в разі сильної вираженості. Для цього використовуються такі препарати, як обзидан, аденозин, новокаїнамід. У деяких випадках усунути тахікардію допомагає верапаміл. Всі перераховані препарати в крайніх випадках вводяться внутрішньовенно, при більш легкому перебігу хвороби приймаються в таблетках. Дози в обов'язковому порядку підбирає лікар. Вузлова тахікардія після купірування нападу може повторно давати про себе знати. Для запобігання рецидивів повинні тривалий час прийматися антиаритмічні препарати. Для одних хворих підходить один препарат, для інших підбирається комплекс з аритміних засобів, тому подібним призначенням займається тільки лікар. Ще один варіант більш успішного лікування - радіочастотна абляція. Для цього виконується руйнування додаткових шляхів, що беруть участь в утворенні патологічних імпульсів. Після цього в 90% випадків напади прискореного серцебиття не повторюються.
Детальніше про Лікування вузлової тахікардіїЛікування екстрасистолічної тахікардії
В першу чергу повинна бути визначена причина появи прискореного серцебиття. Якщо це шкідливі звички на кшталт куріння, вживання алкоголю, тоді від них слід відмовитися. Провокувати напади можуть стресові ситуації та підвищена фізична активність, що під час лікування обов'язково слід враховувати. У разі безсимптомного протікання хвороби або при незначній вираженості клініки досить скорегувати спосіб життя, щоб симптоматика стала менш виразною. Екстрасистолічна тахікардія може мати несприятливий перебіг і тоді повинна своєчасно проводитися відповідна терапія. Хворому призначаються седативні препарати та бета-блокатори. У разі їх неефективності проводиться терапія аритміками інших класів - IA, IB або 1С.
Детальніше про Лікування екстрасистолічної тахікардіїЛікування транзиторної тахікардії
В ході розвитку патологічного стану важливу роль відіграють різні фактори. Зокрема у хворого можуть визначатися захворювання, що ускладнилися підвищенням частоти серцевих скорочень. Також різні травми та пошкодження нерідко протікають на тлі прискореного серцебиття, тому для нормалізації ритму повинна бути усунена основна причина появи прискореного серцебиття. У деяких випадках транзиторна тахікардія потребує медикаментозної терапії. Для її проведення використовуються антиаритмічні препарати у вигляді аденозину верапамілу, ізоптина. Якщо подібні ліки не допомагають, вводять аміодарон. В крайньому випадку використовують кардіоверсію, особливо тоді, коли хворому загрожує розвиток життєво небезпечного стану.
Детальніше про Лікування транзиторної тахікардіїЛікування фізіологічної синусової тахікардії
При багатьох станах розвивається прискорене серцебиття, при цьому далеко не завжди потрібно специфічне лікування. Обходяться призначенням медикаментів або проведенням інструментальних методів терапії. Фізіологічна синусова тахікардія якраз відноситься до тих порушень серцевого ритму, які не здатні викликати значного погіршення самопочуття. Фізіологічна синусова тахікардія в звичайних випадках проходить самостійно. Для цього достатньо деякий час перебувати в спокійному стані, тобто не піддаватися фізичному навантаженню та психоемоційному напруженню. Також важливо уникати таких шкідливих звичок як куріння та вживання алкоголю. Тоді нормальна серцева діяльність не стане переходити в патологічну, яка загрожує здоров'ю людини.
Детальніше про Лікування фізіологічної синусової тахікардіїЛікування екстремальної тахікардії
Патологія часто розвивається при серйозних травмах та пошкодженнях. Для усунення прискореного серцебиття повинна бути надана перша медична допомога в поєднанні з антиаритмічними препаратами. У крайніх випадках, при визначенні тріпотіння або фібриляції шлуночків, обов'язково проводитися дефібриляція. Екстремальна тахікардія може протікати без яскраво вираженої клініки. Тоді для купірування нападу може бути досить використовувати рефлекторну дію у вигляді вагусних проб. Також позитивний вплив на ЧСС здатні проявити седативні засоби або аутотренінг.
Детальніше про Лікування екстремальної тахікардіїЛікування мерехтливої тахікардії
Захворювання має вчасно купіроватися, щоб не розвинулися серйозніші патологічні стани. Для цього застосовуються відповідні препарати, що допомагають скоригувати частоту серцевих скорочень. Зокрема, підбираються засоби з таких фармакологічних груп, як антагоністи кальцію, бета-адреноблокатори, серцеві глікозиди. Миготлива тахікардія може усуватися за допомогою консервативних методів лікування. У таких випадках вдаються до оперативного втручання, для чого підбирають оптимальний спосіб впливу з двох можливих: імплантації кардіостимулятора або радіочастотної деструкції патологічного вогнища. За результатами досліджень високий процент ефективності має РЧА, яка відрізняється малоінвазивністю та атравматичністю.
Детальніше про Лікування мерехтливої тахікардіїЛікування артеріальної тахікардії
Патологія часто розвивається на тлі порушення артеріального тиску, тому на початку призначаються препарати для його нормалізації. Якщо патологічний процес пов'язаний з дисфункцією нирок, тоді застосовуються ліки для відновлення сечоутворення. Такої ж тактики впливу дотримуються при серцевих вадах, розладах гормонального балансу в організмі. В ході усунення артеріальної тахікардії застосовуються антиаритмічні засоби, які повинні підбиратися лікарем з урахуванням таких критеріїв, як вік, наявність супутніх захворювань, вираженість клінічних ознак. Для купірування нападу часто використовується лідокаїн, тоді як для тривалої терапії призначають аміодарон (кордарон).
Детальніше про Лікування артеріальної тахікардіїЛікування ішемічної тахікардії
Представлене порушення ритму розвивається на тлі ішемічної хвороби серця, тому для початку проводиться лікування цього захворювання. Для усунення симптомів прискореного серцебиття використовується верапаміл, пропранолол (при передсердній локалізації патологічного вогнища) анаприлін, новокаїнамід (при шлуночковому розташуванні вогнища збудження). При ішемічній тахікардії важливо виконувати загальні рекомендації, які даються кардіологічним хворим. В першу чергу потрібно дотримуватися правильного харчування, оскільки тоді серцево-судинна система отримує всі необхідні складові. Також важливо стежити за фізичною активністю: при нестачі навантаження її збільшують, при надлишку - зменшують.
Детальніше про Лікування ішемічної тахікардіїЛікування суправентрикулярної тахікардії
Запропонована до вивчення патологія ще позначається як надшлуночкова, або передсердна, тахікардія. Для лікування порушення ритму застосовуються антиаритмічні препарати. Купірується напад лідокаїном, а для тривалого лікування приймається кордарон. У разі неефективності лідокаїну використовується аймалин та бета-блокатори. Якщо порушення ритму утворилося на фоні гіпертонічного кризу, тоді задіюють норадреналін та будь-який інший препарат, якому властива пресорна дія. Суправентрикулярна тахікардія нерідко поєднується з іншими кардіальним та некардіальними захворюваннями. Для поліпшення стану важливо проводити лікування цих патологій. Якщо це дисфункція щитоподібної залози, тоді використовують тиреотоксичні засоби. Патології нирок також повинні обов'язково піддаватися терапії, для чого задіюють сечогінні та з інших груп препарати. Важко протікаючі серцеві вади піддають оперативному лікуванню.
Детальніше про Лікування суправентрикулярної тахікардіїЛікування реципрокної тахікардії
Для купірування нападу застосовують вагусні проби. При знаходженні хворого в задушливому приміщенні потрібно вийти на свіже повітря або відкрити вікна / двері. Надмірна збудливість повинна бути знята заспокійливими засобами, також корисно для поліпшення самопочуття прийняти зручне положення тіла. Якщо приведені вище способи зняття пароксизму не допомагають, задіють електроімпульсне та медикаментозне лікування. Лікування реципрокної тахікардії за допомогою лікарських засобів найчастіше проводиться амбулаторно, в важких випадках - в стаціонарі. Застосовують такі препарати, як тріфосаденін, верапаміл. Якщо з якихось причин ці ліки не можуть бути використані, призначається новокаїнамід, аденозин або обзидан.
Детальніше про Лікування реципрокної тахікардіїЛікування ортодромної тахікардії
Для початку має бути відновлений синусовий ритм. З цією метою використовується рефлекторний вплив на вагусні нерви. При необхідності задіюють електроімпульсну терапію або проявляють медикаментозний вплив з допомогою аденозину, новокаинамида. Ліквідація нападу повинна бути проведена максимально швидко, щоб не виникло ускладнень у вигляді тріпотіння або мерехтіння. Останнім часом для лікування ортодромної тахікардії все частіше застосовується радіочастотна абляція. За допомогою перетину додаткових шляхів усувається першопричина появи порушення ритму. В результаті подальша медикаментозна терапія розладу серцевої діяльності не проводиться.
Детальніше про Лікування ортодромної тахікардіїЛікування ортостатичної тахікардії
Механізми утворення захворювання на сьогодні до кінця не вивчені, тому поки не розроблені достовірні методи лікування ортостатичної тахікардії. Відомі випадки, коли динаміка хвороби змінювалася в кращу сторону після проведення інфузії соляними розчинами. Деяким хворим допомагає використання мідодріна або інших подібних препаратів з групи агоністів адренорецепторів. Для лікування ортостатичної тахікардії є досвід застосування пропранололу. Це препарат з групи блокаторів та в ході терапії спочатку призначаються невеликі дози, а далі планомірно їх підвищують до допустимого максимуму. Важливо пам'ятати, що медикаментозне лікування проводиться тільки в разі непереносимості хворим ортостатичної тахікардії, тоді як при легких проявах призначення ліків не проводиться.
Детальніше про Лікування ортостатичної тахікардіїЛікування ідіопатичної тахікардії
Захворювання характеризується різною вираженістю клініки, тому в легких випадках медикаменти не призначають. Як правило, достатньо відрегулювати режим дня, правильно харчуватися, проходити лікувальну фізкультуру, щоб напади частого серцебиття перестали турбувати. При ідіопатичній тахікардії може спостерігатися вкрай виражена симптоматика. У таких випадках вдаються до лікування, ціллю якого є відновлення серцевого ритму. Для цього підбираються відповідні бета-адреноблокатори, інгібітори передачі імпульсів по синусовому вузлу. Останні препарати у вигляді івабрадину використовуються в тих випадках, коли у хворого спостерігається несприйнятність блокаторів бета-адренорецепторів.
Детальніше про Лікування ідіопатичної тахікардіїЛікування гормональної тахікардії
Патологія поєднується із захворюваннями, пов'язаними з розладом гормонального балансу в організмі. При цих станах часто проводиться замісна терапія, або радикальне лікування з метою ліквідації вогнища, що генерує ті чи інші гормони. Наприклад, в лікуванні гормональної гіпертонії, яка супроводжується тахікардією, використовуються альфа-адреноблокатори, допамінові блокатори, антагоністи кальцію. Непросто піддається лікуванню гормональна тахікардія, пов'язана з пухлинними процесами. У таких випадках можуть використовуватися не тільки медикаменти, але й більш радикальні методи лікування. Зокрема, нерідко виконують хірургічне видалення новоутворення, який має вплив на патологічний осередок, для чого використовують радіоактивне випромінювання. При наявності феохромоцитоми обов'язково виконується її видалення.
Детальніше про Лікування гормональної тахікардіїЛікування поліморфної тахікардії
У лікуванні поліморфної тахікардії застосовуються різні групи препаратів, але найбільш ефективні медикаменти при цій патології - бета-адреноблокатори. З цієї групи ліків добре себе зарекомендував надолол. При лікуванні пропранололом також відзначається гарний вплив на перебіг захворювання. Єдине, препарати повинні прийматися в максимально допустимих дозах, які тільки може витримати хворий. Іноді поліморфна тахікардія погано піддається лікуванню бета-адреноблокаторами, тоді використовується їх комбінація з флеканаідом. Цей засіб пригнічує активність ріанодінових рецепторів, а також впливає на пропускну здатність натрієвих каналів. Якщо консервативна терапія виявляється безрезультатною, тоді хворому пропонується імплантація кардіовертера-дефібрилятора.
Детальніше про Лікування поліморфної тахікардіїЛікування непароксизмальної тахікардії
Хвороба може проявлятися в різних формах, і в залежності від клініки проводиться та чи інша терапія. Наприклад, при суправентрикулярній непароксізмальній тахікардії хворому приписуються такі препарати, як верапаміл, пропранолол. Якщо спостерігається шлуночкова форма аритмії, тоді призначаються інші медикаменти - новокаїнамід та анаприлін. В обох випадках в залежності від показань призначається аміодарон. Непароксизмальна тахікардія нерідко розвивається у дітей, особливо з неврологічними порушеннями. У таких випадках додатково до антиаритмічних засобів призначаються психотропні речовини, стимулятори метаболізму. Якщо напад прискореного серцебиття стався на тлі передозування серцевих глікозидів, тоді подібні ліки скасовуються та призначається дезінтоксикаційна терапія. При незначній клініці медикаменти не призначаються, оскільки напади проходять самостійно.
Детальніше про Лікування непароксизмальної тахікардіїЛікування ритмічної тахікардії
Захворювання проявляється при різних патологічних станах і тактика лікування залежить не тільки від клініки порушення ритму, але і основного захворювання. Якщо аритмія розвинулась без видимих причин або навіть після фізичного навантаження і при цьому не викликає особливого занепокоєння у хворого, тоді специфічна терапія не проводиться. У таких випадках, як правило, досить дотримуватися загальних рекомендацій, що даються кардіологічним хворим. Ритмічна тахікардія в деяких випадках вимагає купірування медикаментозними препаратами. Для цього найчастіше застосовують АТФ та аденозин. Дози ліків підбираються з урахуванням віку, маси тіла та вираженості клініки, яка спостерігається у хворого. Більш радикальні методи в основному не використовуються.
Детальніше про Лікування ритмічної тахікардіїЛікування функціональної тахікардії
Захворювання є ускладненням інших патологічних процесів, які своїм розвитком призводять до прискореного серцебиття. При виникненні нападу спостерігається клініка різної інтенсивності, тому купірування тахікардії виконується лише в тому випадку, коли хворого сильно турбують існуючі симптоми. Функціональна тахікардія, що з'явилася на тлі неврологічних розладів, лікується за допомогою психотропних препаратів (в тяжких випадках) і психотерапії, яка дозволяє впоратися з перезбудженням без фармакологічних ліків. При ендокринологічній патології нерідко спостерігається аналогічна ситуація, тому тактика лікування в обох випадках однакова. Єдине, дисфункція щитоподібної залози коригується відповідними препаратами.
Детальніше про Лікування функціональної тахікардіїЛікування міжреберної тахікардії
Захворювання розвивається на тлі неврологічного розладу, який має рефлекторний вплив на серцево-судинну систему. Тому для усунення симптоматики в першу чергу повинно проводитися лікування основної патології. Далі використовуються болезаспокійливі та заспокійливі засоби в таблетованих формах. Також існують місцеві анестетики, які наносяться на уражені ділянки за винятком області серця. Зокрема, застосовується дикаїн, анестезин, промекаін. Міжреберна тахікардія лікується, як правило, в домашніх умовах. Важливо дотримуватися постільного режиму і уникати протягів, нервових потрясінь. Після незначного поліпшення загального стану рекомендується до проведення фізіотерапія, рефлексотерапія у вигляді акупунктури, а також лазерна терапія. Якщо гострі болі, характерні для міжреберної невралгії, усунуті, тоді напади прискореного серцебиття проходять самостійно.
Детальніше про Лікування міжреберної тахікардіїЛікування антидромної тахікардії
Захворювання в основному лікується медикаментозним шляхом. Залежно від показання хворому призначаються такі препарати, як соталол, верапаміл, аденозин. Також досить ефективним виявляється мексилетин, хінідин. Але при цьому не повинні використовуватися ліки з групи серцевих глікозидів, бета-блокаторів та інших подібних поєднань, оскільки вони сприяють прогресуванню патології через збільшення рефрактерного періоду. У розвитку антидромної тахікардії лежить механізм передачі імпульсу по додаткових шляхах. Якщо хворому не допомагає медикаментозна терапія, тоді проводиться радіочастотна абляція, в основі якої лежить деструкція цих самих додаткових шляхів. У більшості випадків подібна операція допомагає позбутися від представленого до вивчення порушення ритму.
Детальніше про лікування антидромної тахікардії