Ритмічна тахікардія

Ритмічна тахікардія являє собою порушення ритму, при якому спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень нарівні зі збереженням синусового ритму.

Виникнення ритмічної тахікардії часто пов'язують з такими порушеннями ритму, як надшлуночкова тахікардія та шлуночкова тахікардія.

Діагностика патології проводиться за участю стандартної електрокардіографії, яка доповнюється при необхідності УЗД серця та електрофізіологічним дослідженням. Щоб не турбуватися про те, чим небезпечна ритмічна тахікардія, варто вчасно визначати патологію та проводити її лікування.

Відео Тахікардія

Опис ритмічної тахікардії

Порушення ритму по типу тахікардії розвивається на тлі розладу провідності імпульсу або при утворенні ектопічних вогнищ. У першому випадку основний механізм появи тахікардії - ре-ентрі, коли імпульс переміщується по замкнутому контуру і тим самим провокує прискорене серцебиття. Патологічні осередки часто пов'язані з органічним ураженням серцевого м'яза, яке виникає при різних захворюваннях серця.

Ритмічна тахікардія найчастіше поєднується з атріовентрикулярною реципрокною тахікардією, зокрема з такими її формами як вузлова та ортодромна.

Тахікардія, що тривало протікає, здатна виснажувати резерви кардіоміоцитів. Серцевий м'яз при хронічному серцебитті починає погано постачатися кров'ю, що в наслідок може призвести до серцевої недостатності.

Симптоми ритмічної тахікардії

Патологія проявляється як більшість форм аритмії за типом тахікардії. Хворий під час нападу відчуває серцебиття, дискомфорт в області серця. Можуть виявлятися вегетативні розлади у вигляді слабкості, запаморочення, відчуття жару в тілі, блідості шкірних покривів. Поява дратівливості, почуття страху, тривоги також може вказувати на початок нападу тахікардії.

Ритмічна тахікардія визначається виключно по електрокардіограмі, тому точно встановити форму тахікардії лише по одним симптомам практично неможливо.

Причини появи ритмічної тахікардії

Існують фактори, що сприяють розвитку тахікардії, в тому числі ритмічної форми.

• емоційне перенапруження;
• фізична активність;
• шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю);
• неправильне прийняття кардіотропних препаратів (серцевих глікозидів);
• наявність органічної патології серця;
• метаболічні розлади (недостатність калію, магнію, порушення функції легеневої системи).

З числа найбільш складних захворювань, що сприяють розвитку ритмічної тахікардії, слід виділити гіпертиреоз, артеріальну гіпертензію, анемію, серцеві вади, травми та оперативні втручання на серці.

Діагностика ритмічної тахікардії

Обстеження хворого включає ретельний збір анамнезу хвороби. В першу чергу з'ясовується час нападу, який вперше виник. Також має значення частота появи нападів тахікардії, їх тривалість та закінчення.

Основна діагностика проводиться за допомогою електрокардіографії, з допомогою якої виявляються наступні ознаки:

• синусовий ритм не порушений, на що вказує наявність зубця Р;
• частота серцевих скорочень визначається вище вікової норми (у дорослих це вище 100 ударів у хвилину);
• шлуночкові комплекси найчастіше вузькі, хоча при ураженні міокарда шлуночків може спостерігатися їх розширення.

Стандартного ЕКГ-дослідження може бути недостатньо для чіткого визначення місцезнаходження ектопічного вогнища або форми тахіаритмії. Тоді використовується електрофізіологічне дослідження, яке засноване на провокуванні нападу порушення ритму. Визначення електрофізіологічних характеристик шляхів тахікардії дозволяє призначити більш ефективне лікування ритмічної тахікардії.

Лікування та профілактика ритмічної тахікардії

В першу чергу для купірування нападу проводиться вагусна проба. У разі її неефективності використовуються наступні медикаменти:

• аденозин в дозі 6-12 мг;
• АТФ в дозі 10-20 мг.

Подібні препарати особливо часто використовують при суправентрикулярних ритмічних тахікардіях. Для запобігання нападам можуть підбиратися антиаритмічні засоби із обов'язковим урахуванням індивідуальних особливостей хворого.