Що таке екстрасистолія – методи та способи лікування

Екстрасистолія відноситься до порушень ритму, які утворюються на фоні позачергових скорочень. У 70% випадків визначається у клінічно здорових людей, які не пред'являють скарги на будь-які розлади ритму. Найчастіше має сприятливий перебіг, в разі відсутності гемодинамічних порушень не призводить до тяжких ускладнень.

У здорових людей в день може виникати до 200 екстрасистол, частіше всього через прийняття міцної кави, чорного чаю, фізичні перевантаження, емоційну напругу. Такі екстрасистоли називаються функціональними

У більшості випадків екстрасистолія визначається раптово, при реєстрації електрокардіографії. Розвитку хвороби може передувати алергічна реакція, інтоксикація на тлі інфекційного процесу, гіперфункція щитоподібної залози, отруєння. В деяких випадках визначається неопластичний механізм впливу.

Відео Екстрасистолія

Що це таке екстрасистоли в серці

Екстрасистоли виникають унаслідок позачергових скорочень, які роблять роботу серця менш ефективною, через що можуть страждати різні органи та тканини, особливо головний мозок. Залежно від локалізації патологічного вогнища екстрасистоли бувають шлуночкові, передсердні, атріовентрикулярні та синусові, коли передчасні імпульси надходять з синусового вузла.
Екстрасистоли можуть походити з одного джерела або з декількох. Відповідно виділяють монотопні та політопні екстрасистоли, серед яких менш сприятливою вважається остання форма аритмії.
При розгляді електрокардіограми відзначають частоту виникнення позачергових скорочень. Якщо зафіксовано менше ніж 30 екстрасистол за одну годину, тоді говорять про не виражену патологію. Більше ніж 30 екстрасистол за годину - про часте порушення ритму. Також по ЕКГ визначаються ранні позачергові скорочення та нестійка пароксизмальна тахікардія, яка на ЕКГ характеризується кількома екстрасистолами, що слідують одна за одною.

Як лікувати екстрасистолію

Перед початком лікування обов'язково з'ясовується, чи є показання, що виражаються наступним чином:

• на ЕКГ видно часті, поліморфні екстрасистоли, які викликають серйозні порушення роботи серцево-судинної системи;
• хворий важко переносить напади екстрасистолії, що супроводжуються розвитком характерної клініки (слабкості, відчуття завмирання серця, блідістю шкірних покривів, підвищеною пітливістю та ін.);
• при динамічному спостереженні за хворим відзначається зниження фракції викиду лівого шлуночка, з'являються ознаки дилатації його камери.

При відсутності перерахованих вище показань медикаментозна терапія не проводиться..

Досить скорегувати спосіб життя, правильно харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок, регулярно проходити огляди у кардіолога, щоб незначна екстрасистолія перестала зовсім турбувати.
Додатково важливо усунути можливу причину розвитку екстрасистолії, яка нерідко виникає на тлі наступних захворювань:

• остеохондрозу;
• алкогольного отруєння;
• порушення електролітного балансу, особливо розвитку екстрасистолії сприяє недостаток калію;
• неврози та неврозоподібні стани;
• дисфункція ендокринних органів, зокрема щитоподібної залози.

При відсутності медикаментозного впливу на основне захворювання терапія екстрасистолії може виявитися неефективною.

Чим лікувати екстрасистолію

В основному використовуються антиаритмічні препарати, які приймаються строго за призначенням лікаря. В іншому випадку можуть виникати серйозні побічні ефекти.
Основні тактики проведення антиаритмічної терапії:

• При визначенні у хворого органічних захворювань серця часто призначають соталол, кордарон, бета-адреноблокатори.
• При відсутності органічної патології серця використовують пропафенон, етацизин та інші препарати з першого класу аритміків. При тяжкому перебігу можуть комбінувати з кордароном та соталолом.

Оцінка ефективності протиаритмічного лікування:

• у хворого поліпшується самопочуття;
• не виникають відчуття перебоїв роботи серця.

Протиаритмічні засоби не призначаються при поєднанні екстрасистолії з брадикардією. У таких випадках використовується еуфілін, піндолол. Залежно від вираженості клініки можуть використовуватися холінолітики або симпатоміметики, але обов'язково за приписом лікаря.
При відсутності результату від проведення медикаментозних та немедикаментозних способів лікування виконується радіочастотна абляція. У більшості випадків вона виявляється ефективна, але можливі й ускладнення. Для їх запобігання важливо дотримуватися лікарських рекомендацій, в деяких випадках доводиться після операції приймати антиаритмічні препарати. Більш детальну інформацію по РЧА надає лікуючий кардіолог.