Нейрогенна брадикардія

Автор Ольга Кияница

2017-11-10

При некардіальних захворюваннях можуть розвиватися різні форми порушення ритму. Найчастіше діагностується нейрогенна брадикардія, яку не складно визначити за допомогою звичайних методів дослідження. При правильно проведеній терапії не викликає небезпечних ускладнень.

Нейрогенна брадикардія являє собою симптоматичну патологію, яка розвивається на тлі екстракардіальних захворювань. Якщо основна хвороба не становить загрози здоров'ю людини, тоді можна не турбуватися за віддалені наслідки. Єдине, важливо з самого початку проводити правильне лікування.

При брадикардії у дорослих визначається частота серцевих скорочень нижче ніж 60 уд / хв. У дітей ЧСС залежить від віку, наприклад, до року зниження пульсу нижче ніж 110 уд / хв викликає настороженість.

В процесі діагностики застосовуються стандартні способи, в першу чергу електрокардіографія. Додатково проводяться лабораторні аналізи, навантажувальні тести, УЗД серця, а також специфічні методи дослідження, які допомагають встановити точну причину патологічного стану.

Відео Брадикардія | Що робити

Опис нейрогенної брадикардії

В ході розвитку патологічного стану можуть спостерігатися такі форми уповільненого ритму, як синусова та несінусова брадикардія. Для останнього різновиду властиве утворення блокади проведення імпульсів, тому подібне порушення ритму в клінічній практиці вважається неявною брадикардією.

Синусова брадикардія характеризується зниженням активності синусового вузла. Подібна форма найчастіше розвивається на тлі різних вегетативних розладів, особливо при підвищенні тонусу парасимпатичного відділу нервової системи. Якщо спостерігаються розлади інших органів та систем, тоді може виникати синоаурикулярне порушення провідності.

Симптоми нейрогенної брадикардії

Визначити розвиток брадикардії можна за такими ознаками, як підвищена стомлюваність, виражене відчуття слабкості, брак уваги та зниження пам'яті. Також хворий починає гірше справлятися зі звичними обов'язками, в деяких випадках стає складно виконувати фізичні вправи.

Помірна та незначна брадикардія не викликає, як правило, гемодинамічних порушень, в результаті чого клініка при цих станів слабо виражена.

Залежно від основного захворювання можуть спостерігатися наступні симптоми:

  • виділення холодного поту;
  • больові відчуття в області серця;
  • різкі скачки артеріального тиску;
  • складності під час дихання;
  • незначні розлади із зором.

Під час нападу можуть простежуватися різні періоди повільного ритму. Якщо виникає сильне занепокоєння або різке запаморочення, стан напівнепритомності, тоді слід негайно звернутися до лікаря.

Причини появи нейрогенної брадикардії

У розвитку захворювання нерідко задіяні різні патологічні стани, не пов'язані із органічними розладами серця і судин. Найчастіше нейрогенна брадикардія виникає на тлі наступних патологій:

  • Неврозоподібні стани, які характеризуються хронічним перебігом та переважанням психогенних факторів впливу.
  • Вагоінсулярні кризи, пов'язані з розладом діяльності вегетативного відділу нервової системи.
  • Кровотеча в субарахноїдальний простір, яка нерідко виникає через травматичні ураження головного мозку.
  • Запалення лабіринту у внутрішньому вусі.
  • Коліки різного походження (печінкові, ниркові, кишкові).
  • Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки.
  • Грижа стравохідно-діафрагмального отвору.
  • Рефлекторні реакції, що впливають на серцеву діяльність (сильне переохолодження, виражена біль).
  • Реконвалесценції, що проводяться після важких затяжних захворювань.

Розвиток нейрогенної брадикардії пов'язаний з частими стресовими ситуаціями. Якщо людина емоційно лабільна, тоді набагато важче проводити лікування патології. Така сама ситуація виникає при наявності шкідливих звичок та інших подібних факторів ризику.

Діагностика нейрогенної брадикардії

В ході лікарського обстеження хворого при нейрогенній брадикардії з'ясовується відсоток зниження частоти серцевих скорочень. Для уточнення діагнозу обов'язково проводиться електрокардіографія, на якій визначаються наступні ознаки:

  • не порушений зубець Р з нормальною атріовентрикулярною провідністю (відповідає синусовій аритмії);
  • зниження частоти серцевих скорочень.

В уточненні діагнозу допомагає холтерівський моніторинг. З його допомогою на протязі доби-двох реєструється ЕКГ, після чого дані аналізуються на наявність не виражених порушень ритму. Якщо основне захворювання пов'язане з гормональними порушеннями або розладами шлунково-кишкового тракту та інших органів, крім серця, тоді використовуються методи діагностики по типу лабораторних аналізів.

Лікування та профілактика нейрогенної брадикардії

Специфічна терапія проводиться тільки в разі визначення важкої патології. Залежно від тяжкості процесу лікування може проводитися амбулаторно або в профільному кардіологічному відділенні.

Поширені методи лікування нейрогенної брадикардії:

  • Медикаментозна терапія - спрямована на усунення основного захворювання, для чого призначаються відповідні препарати. Для звільнення від симптомів уповільненого ритму застосовуються ліки за типом алупента, атропіну, ізадрина. Якщо є протипоказання до двох останніх препаратів, тоді використовується ефедрин.
  • Хірургічне лікування - проводиться в крайньому випадку, коли хворому не допомагають медикаменти або ж є серйозні протипоказання до їх прийняття. В результаті хворому призначається імплантація кардіостимулятора, яка дозволяє запобігти раптовій зупинці серця.

При проведенні профілактики повинні враховуватися наступні рекомендації:

  • відсутність шкідливих звичок у вигляді вживання алкоголю та куріння;
  • правильно спланований режим дня;
  • повноцінне харчування з вмістом потрібних серцю продуктів;
  • проведення лікувальних заходів з ліквідації супутніх захворювань;
  • приймати препарати потрібно тільки після лікарської консультації.

4.75 avg. rating (93% score) - 4 votes - оцінок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.