Кординорм Кор 2,5 мг таблетки №30*

Кординорм (CORDINORM)

Склад:
діюча речовина:
1 таблетка містить 2,5 мг бісопрололу фумарату;
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кросповідон.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів.

Клінічні характеристики.
Показання. Хронічна серцева недостатність.

Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату. Серцева недостатність у стані декомпенсації. Кардіогенний шок. Атріовентрикулярна блокада II і III ступеня. Синдром слабкості синусового вузла. Виражена синоатріальна блокада. Симптоматична брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) менше 50 ударів за хвилину). Симптоматична артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.). Серцева недостатність в стані декомпенсації. Бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів. Пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно. Одночасний прийом інгібіторів МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В). Псоріаз (в т.ч. в сімейному анамнезі). Феохромоцитома, що не лікувалася. Метаболічний ацидоз.

Спосіб застосування та дози. Внутрішньо.
Таблетки приймають не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендовано приймати препарат Кордінорм вранці натще або під час сніданку.
Початкова доза Кордінорму становить 1,25 мг одноразово на добу протягом першого тижня. Протягом другого тижня прийому призначається 2,5 мг на добу. Протягом третього тижня лікувальна доза становить 3,75 мг на добу. З четвертого по восьмий тиждень прийому призначається 5 мг (2 таблетки Кордінорму). Потім дозу збільшують до 7,5 мг (з 8-го по 12-й тиждень). Після дванадцятого тижня лікування призначається максимальна добова доза – 10 мг бісопрололу фумарату. Збільшення дози Кордінорму регулюється показниками частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, загального стану хворого. Після початку лікування препаратом Кордінорм у дозі 1,25 мг пацієнт з хронічною серцевою недостатністю повинен бути обстежений протягом 4 годин (артеріальний тиск, ЧСС, порушення провідності, погіршання симптомів серцевої недостатності). За необхідності досягнуте дозування може бути поступово знижено.
Не можна припиняти лікування раптово, курс повинен закінчуватися повільно, з поступовим зниженням дози. Максимальна добова доза 20 мг.
Курс лікування тривалий. Тривалість курсу лікування визначає лікар.

Побічні реакції. Нервова система: можуть спостерігатися (особливо на початку терапії) втомлюваність, запаморочення, головний біль, порушення сну, депресії, рідко – галюцинації (звичайно слабовиражені і минають протягом 1-2 тижнів), інколи – парестезії.
Очі: порушення зору, зниження сльозовиділення (треба враховувати при використанні контактних лінз), кон’юнктивіт.
Серцево-судинна система: в окремих випадках – ортостатична гіпотензія, брадикардія, порушення атріовентрикулярної провідності, декомпенсація серцевої недостатності з розвитком периферичних набряків, на початку лікування - погіршання стану пацієнтів з переміжною кульгавістю або із синдромом Рейно.
Дихальна система: поодинокі випадки – задишка (у пацієнтів, які схильні до бронхоспазму), риніт, закладеність носа, бронхоспазм.
Шлунково-кишковий тракт: в окремих випадках – діарея, запори, нудота, біль у животі, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АСТ, АЛТ), гепатит.
Кістково-м’язова система: в окремих випадках – м’язова слабкість, судоми, артропатія з ураженням одного або декількох суглобів (моно- або поліартрит).
Ендокринна система: зниження толерантності до глюкози (при латентному цукровому діабеті) і замасковані ознаки гіпоглікемії, в окремих випадках – підвищення рівня тригліцеридів у крові, порушення потенції.
Шкіра: дерматологічні реакції: інколи – свербіж, почервоніння шкіри, підвищена пітливість, висипання.
Алергічні реакції: алергічний риніт.
При лікуванні блокаторами бета-рецепторів в окремих випадках спостерігається підвищення ферментів печінки в крові (АСТ, АЛТ), випадання волосся, порушення слуху або шум у вухах, збільшення маси тіла, зміна настрою, короткочасна втрата пам’яті, алергічний риніт, Induratio penis plastica.

Передозування. Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, бронхоспазм.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля. При брадикардії або артеріальній гіпотензії введення добутаміну, допаміну, норадреналіну, плзмозамінників внутрішньовенне. При бронхоспазмі застосовують бета2-адреноміметики (наприклад сальбутамол або фенотерол).

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не треба застосовувати Кордінорм у періоди вагітності та лактації (годування груддю) через відсутність достовірних клінічних даних, які підтверджують безпеку використання препарату. У виняткових випадках використання Кордінорму під час вагітності лікування ним повинно бути припинено за 72 години до очікуваного терміну пологів через можливість брадикардії, гіпоглікемії і пригнічення дихання новонародженого. Якщо відміна препарату неможлива, то після пологів новонароджений повинен знаходитися під ретельним наглядом. Симптоми гіпоглікемії можна очікувати протягом перших 3 діб.

Діти. Застосування Кордінорму дітям не проводили.

Особливості застосування. В окремих випадках блокатори бета-рецепторів можуть спричинити плескатий лишай (Psoriasis vulgaris), погіршити перебіг цього захворювання або призвести до схожих на плескатий лишай (псоріатичних) висипань на шкірі. У хворих, які приймають блокатори бета-рецепторів, унаслідок посилення анафілактичної реакції і послабленої адренергічної зворотної регуляції можуть виникнути ускладнені форми перебігу реакцій підвищеної чутливості.
Лікування високого артеріального тиску за допомогою даного препарату потребує регулярного лікарського контролю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. За рахунок індивідуального характеру різноманітних реакцій може бути знижена здатність брати активну участь у вуличному русі або обслуговувати механізми. Більшою мірою це стосується початкової стадії лікування і зміни препарату, а також взаємодії з алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні Кордінорм може посилювати дію антигіпертензивних препаратів.
При одночасному застосуванні Кордінорму і резерпіну, альфа-метилдопи, клонідину або гуанфацину можливо різке зниження ЧСС.
При одночасному застосуванні Кордінорму і клонідину, препаратів наперстянки, а також гуанфацину можливо порушення провідності.
При одночасному застосуванні Кордінорму і симпатоміметиків (у тих, які містяться в засобах від кашлю, в краплях у ніс і очних краплях) дія бісопрололу може знижуватися.
При одночасному застосуванні ніфедипіну та інших блокаторів кальцієвих каналів похідні дигідропіридину можуть посилювати гіпотензивну дію Кордінорму.
При одночасному застосуванні Кордінорму і верапамілу або дилтіазему та інших анти- аритмічних препаратів можливо зниження артеріального тиску, зменшення ЧСС, а також розвиток аритмій і/або серцевої недостатності (запобігайте внутрішньовенному введенню блокаторів кальцієвих каналів і антиаритмічних препаратів на фоні терапії Кордінормом).
При одночасному застосуванні похідних ерготаміну (в т.ч. ерготамінвмісних препаратів від мігрені) і Кордінорму можливо посилення симптомів порушення периферичного кровообігу.
При одночасному застосуванні Кордінорму і рифампіцину може незначно зменшитися період напіввиведення бісопрололу (підвищення дози Кордінорму звичайно не потрібно).
При одночасному застосуванні Кордінорму та інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів симптоми гіпоглікемії маскуються або пом’якшуються (необхідний регулярний контроль рівня глюкози у плазмі крові).

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Селективний бета1 - адреноблокатор. При застосуванні в терапевтичних дозах не має внутрішньої симпатоміметичної активності і клінічно виражених мембраностабілізуючих властивостей. Має антиангінальну дію: зменшує потребу міокарда у кисні завдяки зменшенню ЧСС, зменшенню серцевого викиду і зниженню артеріального тиску, збільшує постачання міокарда киснем за рахунок зменшення кінцево-діастолічного тиску і подовження діастоли.
Справляє гіпотензивну дію завдяки зменшенню серцевого викиду, гальмування секреції реніну нирками, а також впливу на барорецептори дуги аорти і каротидного синуса. При хронічній серцевій недостатності Кордінорм пригнічує активність симпатоадреналової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Кордінорм має низьку спорідненість з бета2-рецепторами гладкої мускулатури бронхів і судин, а також з бета2-рецепторами ендокринної системи. При одноразовому вживанні дія Кордінорму зберігається протягом 24 годин.
Фармакокінетика. Всмоктуваність. Після прийому препарату внутрішньо бісопролол добре адсорбується із шлункового-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 90% і не залежить від прийому їжі. Сmax досягається через 1-3 години. Зв’язування з білками плазми крові становить близько 30%.
Метаболізм і виведення.
Ефект “першого проходження” через печінку виражений незначно (менше 10%). У печінці біотрансформується близько 50% дози з утворенням неактивних метаболітів. Близько 98% виводиться із організму нирками, 50% - в незміненому вигляді, останнє – у вигляді метаболітів, приблизно 2% дози – через кишечник. Час виведення становить 10-12 годин.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.
Фармакокінетика бісопрололу лінійна, її показники не залежать від віку.
Корекція дози для пацієнтів з порушенням функції печінки або нирок легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білі, продовгуваті таблетки, без оболонки. З насічкою і позначеннями «ВІ» та «2.5» на одній стороні таблетки, і насічкою на іншій стороні таблетки.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 ^оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.