Лікування екстрасистолічної тахікардії

Захворювання являється поєднаною патологією, при якій спостерігаються ознаки екстрасистолії та тахікардії. Для лікування подібний розлад представляє певні труднощі, крім того хворі по-різному переносять напади позачергових скорочень та прискореного серцебиття.

Екстрасистолічна тахікардія є клінічним визначенням, яке засноване на визначенні двох різних за механізмом розвитку станів - тахікардії та екстрасистолії. Оскільки обидві патології можуть протікати як безсимптомно, так і з розвитком важкої клініки, підхід до діагностики захворювання вкрай відповідальний.

Екстрасистолія відноситься до одних з найбільш поширених порушень ритму. Навіть у клінічно здорових людей при обстеженні можуть виявлятися екстрасистоли. У деяких випадках позачергові скорочення сприймаються як варіант норми.

Діагностика захворювання проводиться за участю електрокардіографії, ЕхоКГ, УЗД серця, при необхідності виконується черезстравохідне електрофізіологічне дослідження. Щоб максимально точно встановити діагноз може знадобитися проведення МРТ та КТ. Після комплексного обстеження хворого в індивідуальному порядку складається лікування екстрасистолічної тахікардії, найчастіше комплексне з використанням препаратів з різних фармакологічних груп.

Відео Відомий аритмолог Едуард Іваницький про те як лікувати порушення ритму серця

Загальні рекомендації

Далеко не всі екстрасистоли вимагають специфічного лікування. Якщо не визначаються кардіальні порушення, хворого практично не турбують позачергові напади, тоді терапія не призначається. В інших випадках після діагностики вибирається тактика лікування.

Визначення безсимптомної екстрасистолії та тахікардії зовсім не означає, що можна не звертати увагу на стан здоров'я. Незважаючи на відсутність специфічного лікування слід дотримуватися рекомендацій, які даються всім кардіальним хворим, в тому числі з безсимптомними тахікардіями та екстрасистоліями.

  • Харчування слід скорегувати як повноцінне та максимально насичене корисними для серця продуктами.
  • Фізична активність повинна бути регулярною, але не надмірною чи, навпаки, з мінімальним навантаженням.
  • Шкідливі звички потрібно виключити (куріння, вживання алкоголю та міцної кави).
  • Важливо дотримуватися емоційного спокою, оскільки найчастіше серцево-судинні захворювання розвиваються на тлі стресів.

Lech-ekstra_koj-tah1

Якщо крім екстрасистолічної тахікардії визначаються інші захворювання серця, тоді призначаються лікарем фармакологічні препарати.

Медикаментозне лікування екстрасистолічної тахікардії

У процесі обстеження хворого з'ясовуються причини, при виявленні яких має проводитися антиаритмічна терапія.

Показання до призначення протиаритмічних препаратів.

  • Спостерігається суб'єктивна нестерпність нападів тахікардії, яка самостійно не проходить і ускладнюється хвилюванням, тривогою.
  • Перебіг екстрасистолічної тахікардії несприятливий. Спостерігаються часті напади, або у хворого крім цього порушення ритму є інші серцево-судинні захворювання.
  • На тлі нападів розвивається напівнепритомний стан або запаморочення, а також інші небезпечні для життя патології.

Вибір антиаритмічного лікування проводиться з урахуванням наступних факторів: різновиду екстрасистолії та тахікардії, прогностичного значення, вихідних електрокардіографічних параметрів, наявності досвіду раніше проведеної терапії, супутніх патологій.

Поширені в використанні антиаритмічні препарати:

  • Антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем) - найчастіше виявляються ефективними при суправентрикулярних екстрасистоліях і тахікардіях. Менше результату відзначається при ідіопатичних тригерних формах порушення ритму.
  • Препарати I класу (пропафенон, етацизин, флекаїнід) - вважаються універсальними засобами, оскільки ефективно відновлюють ритм при шлуночкових і суправентрикулярних тахікардіях.
  • Препарати IB класу (лідокаїн, дифенін, мексилетин) - найчастіше ефективні при шлуночкових екстрасистоліях і тахікардіях.
  • Препарати III класу (аміодарон, соталол) - використовуються при різних формах порушення ритму, але тільки в тих випадках, коли інші засоби виявляються бездіяльними.

Lech-ekstra_koj-tah2

Хінідин при ектопії з шлуночковою локалізацією використовувати не рекомендується.

Призначення антиаритмічної терапії в деяких випадках більше ґрунтується на причинному факторі:

  • При ішемічній хворобі серця, гіпертонії, тиреотоксикозі найчастіше застосовуються бета-адреноблокатори.
  • Екстрасистолія, що поєднується з пароксизмальною тахікардією, буває визначається при WPW-синдромі. У таких випадках не можна використовувати верапаміл, тоді як аймалин позитивно впливає на перебіг хвороби.
  • Шлуночкова екстрасистолія на фоні ішемії добре піддається лікуванню етмозином.
  • Дигіталісна екстрасистолія усувається за допомогою ефективного і відносно безпечного дифеніна.
  • Поєднання шлуночкової екстрасистолії та синусової тахікардії лікується за допомогою комбінованої терапії з бета-блокаторів, антиаритмічними препаратів I та III класів.
  • Суправентрикулярна екстрасистолія з тахікардією піддається лікуванню, в основному, бета-блокаторами (бисопрололом, атенололом, бетаксололом, пропранололом, етанололом).

Разом з антиаритмічними препаратами нерідко використовуються ліки з інших фармакологічних груп:

  • Глюкокортикоїди (преднізолон), амінохіноліни (делагіл, плаквенил), нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, бутадіон) - призначаються на один або два місяці при можливому розвитку міокардиту.
  • Бензодіазепіни (клоназепам, феназепам), настоянки пустирника та глоду - призначаються при суб'єктивній непереносимості нападів.
  • Статини, інгібітори АПФ, аспірин - застосовуються з метою профілактики розвитку раптової смерті.

Контроль ефективності та безпеки лікування екстрасистолічної тахікардії

Проводиться з використанням наступних способів оцінки ефективності терапії:

  • емпіричний - виражається в спостереженні за пацієнтом, який приймає антиаритмічні препарати;
  • електрокардіографія;
  • холтерівський моніторинг.

Електрокардіографія найбільше допомагає в оцінці безпеки проведеної терапії. При цьому холтерівський моніторинг сприяє орієнтації в проведенні як безпечного, так і ефективного лікування.

Хірургічне лікування екстрасистолічної тахікардії

Являє собою останній етап терапії поєднаної патології, тобто екстрасистолії з тахікардією. Найчастіше до нього вдаються при неефективності медикаментозного впливу.

  • Часті екстрасистолії та тахікардії є показанням до абляції патологічних вогнищ та ЕФ-дослідження.
  • Об'ємні операції в основному виконуються в ускладнених випадках, коли міокард не здатний справлятися зі своїми функціями. Це може бути як пересадка всього серця, так і локальні заміщаючі хірургічні втручання.

В основному при правильно вибраному лікуванні хворому через деякий час стає краще. Залежно від вибраного лікування ефективність методу може становити від 40 до 90%.

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes - оцінок

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.